Мар'яна Івашина — керівниця служби навчання та розвитку компанії “Галичфарм”, голова Громадської ради управління персоналом при ЛМР, HR з 20-річним стажем, тренерка LHRS.
Сила людини у безперервному розвитку, навчанні, любові та повазі до інших. Як все це переплітається у щоденному житті HR-спеціаліста в інтерв’ю з Валерією Самойловою розповіла Мар'яна Івашина.
— Яким був твій шлях в HR?
— У 2001-му я прийшла в навчальний центр “Укртелекому” — компанію-гіганта з 26 тисячами працівників лише у Львівській області. Моя перша позиція звучала, як методистка навчального центру. Я щиро вдячна своїм наставникам, бо вони дали “путівку в моє професійне життя”. У 2007 році я виросла до секретарки тендерного комітету “Укртелекому”.
Потім повернулась знову в персонал через науково-виробниче ПП “СПАРИНГ-ВІСТ Центр”. Там працювала менеджеркою з навчання, створила відділ персоналу та була його керівницею.
У 2011 році прийшла в “Галичфарм” й досі тут. Починала з позиції менеджерки навчання й виросла до керівниці служби навчання та розвитку.
— Десять років роботи в одній компанії — це багато! У чому секрет твоєї любові до “Галичфарм”?
— Щиро кажучи, ніколи б не сказала, що зможу пробути в одній компанії цілу декаду. Та з “Галичфарм” у нас однакові цінності; тут працює ерудований персонал та класний керівник, який довіряє своїм людям; я залучена у процеси та можу долучати інших — все це дозволяє горіти роботою.
— Що входить до компетенцій твого відділу навчання та розвитку персоналу?
— “Галичфарм” дуже регульоване підприємство. У нас є свій стандарт якості GxP, який вміщує у собі інші стандарти. Все це контролюють різні органи як і в нашій державі, так й у країнах, куди ми експортуємо продукцію. Відповідно все мусить бути чітко.
Персонал — один з ключових факторів, який впливає на кінцеву якість. Тож рівень освіти, первинного навчання впливає надзвичайно сильно. Ризикувати тут у жодному разі не можна.
Мій підрозділ організовує всі процеси, які відповідають за адаптацію, комплекс всіх навчань, оцінку персоналу, івент-менеджмент, внутрішні комунікації та побудову бренду компанії.
— Як у “Галичфарм” підбирають людей на рядові та топові посади?
— Ми 5 рік поспіль найбільший платник податків у Львівській області. Це говорить про кількість працівників, рівень зарплат і компенсацій. Підібрати робітничих чи рядовий персонал нам допомагає сарафанне радіо.
Фармацевтична галузь досить вузька та непопулярна на Західній Україні. Тож за останні роки ми зрозуміли, що найкращий топ — це той, якого ми виростили самі. Ми активно працюємо над кадровим резервом і розвиваємо людей. За такою стратегією не доведеться витрачати кошти на пошуки та залучення модних топів з інших компаній.
— Як ви навчаєте персонал?
— В “Галичфарм” люди на всіх посадах — від бухгалтера до хіміка — проходять свої програми навчання. Далі період адаптації триває в середньому три місяці. Після нього ми оцінюємо людину по виконаних цілях за квартал та компетенціях. Якщо хтось не склав основні іспити по стандартах якості та роботі з обладнанням, то не може бути допущеним до виробництва.
— Якими проєктами та заходами, що організовує твій відділ, ти пишаєшся найдужче?
— Один з наших класних проєктів — це театральна студія “Панацея”, якій виповнюється десять років. З нею ми поставили понад 30 вистав і відзняли 8 коротких історій відомих львів’ян, які можна переглянути на YouTube.
У 2014 році запустили музей “Галичфарм”, де проводимо екскурсії дітям, студентам і дорослим. Ми розповідаємо про історію фармації, створення ампул, показуємо хімічні та фізичні експерименти.
Крім того, круто, що в рамках спортивних проєктів, ми навчили 500 дітей їздити на велосипеді, регулярно проводимо велотренування та змагання “Веселі старти”.
— Що б ти порадила молодим підприємцям, які хочуть мати злагоджений колектив? Чи варто почати з побудови корпоративної культури?
— На мою думку, корпоративна культура компанії з’являється разом з народженням власника. Свої цінності він приносить та розділяє з працівниками — це перші “ланцюжки”.
Крім того, раджу будувати традиції, з думкою про майбутній музей компанії. Ви мусите мати чітку історію виникнення фірми; її атрибути; свята, які відзначаєте; принципи, відповідно до яких живете. Якщо власник все це імплементує, то й персонал гарантовано теж буде.
Варто ефективно проводити час зі своїми людьми. Не змушуйте їх підтримувати ваші цінності, а зробіть так, щоб працівники самі захотіли себе з ними асоціювати. Культуру потрібно культивувати, працювати над нею.
— Чи можна назвати культуру “Галичфарм” сімейною?
— Я гадаю, що всім компаніям, які мають столітню історію це притаманно. В “Галичфарм” іноді працюють чи не цілою родиною. Ми підрахували, що якщо скласти стаж однієї такої сім’ї — вийде 150 років. Люди переповідають історії та на їх основі ми пишемо книгу, зокрема про століття “Галичфарм”. Такі моменти роблять нас частинкою чогось великого та спільного.
— Як ти надихаєш та мотивуєш працівників?
— Я дякую своїм людям. Керівники часто про це забувають, водночас працівники потребують вдячності. Також я стимулюю їх безперервним розвитком і навчанням. Та й без спільного відпочинку не обходиться. Разом з відділом організовуємо позитивні враження, як от мандрівки Україною.
Потрібно показувати своїй команді, що вона для вас важлива та ви нею цікавитесь. Та, звісно, давати людям особистий простір поза роботою.
— За ким із колег на ринку ти стежиш?
— Анна Власова та Рената Дельпорте — це жінки, яких я глибоко шаную. Я багато навчаюсь, зокрема в МІМ, HRM школі Анни Власової, Бізнес-школі тренерства Руслана Лемещука, Львівській бізнес-школі. Завжди всюди звертаю увагу на оточення та викладачів. Саме ці люди зазвичай надихають мене.
— Як ти відновлюєшся?
— Поповнити ресурси мені допомагає моя родина та друзі. Також я дуже люблю подорожувати, проводити екскурсії та квести по Львову. Мабуть, це одне з найкращих відчуттів, коли після такого спільного активного часу в людей горять очі.
— Що б ти порадила людям, які хочуть бути ейчарами?
— Ейчар — це не професія, а стиль життя. Ти маєш бути готовий працювати з людьми та постійно розвиватись; бачити сенс у тому, що робиш і відкривати людей, їхні таланти, можливості. Важливо давати надію, що вони обов’язково себе реалізують, навіть, якщо не у вашій компанії.
Потрібно давати розуміння власнику бізнесу, що лише з хорошою командою можна досягти надзвичайних вершин. Ніколи не можна використовувати “батіг і пряник” — варто звернутись до кращих методів.
Я щиро вважаю, що місія та сенс — основа, яка будує успіх компанії. Письменник Іцхак Адізес каже, що ціль бізнесу не заробляти гроші, а задовільняти клієнтів настільки, що вони самі приходитимуть до тебе у довгостроковій перспективі.
Ця істина стосується й персоналу. Тож якщо ці виклики вас не лякають — сміло пробуйте себе у ролі HR-спеціаліста.
Bci відео розмови дивіться на нашому YouTube-каналі. Або ж слухайте у форматі подкасту на Apple Podcasts та Google Podcasts.
