Пошук
  • Lviv HR Solutions

Як в період кризи трансформувався ринок праці — розповідає Оксана Щур-Шахова

Оновлено: вер 21

Під час карантину звичні робочі ритуали трансформувались і встигли закріпитись. У роботі ейчарів я помітила зміни у трьох пунктах.

Перший — це формат роботи. Якщо раніше більшість зустрічей я проводила в офісі і особисто спілкувалась з людьми, то тепер комунікація перейшла в мережу, а місце роботи — додому.

Другий — зміна задач. Для ейчарів у компаніях це налагодження переходу з офлайну в онлайн. Це інші завдання, інше сприйняття людей, більше контролю і організаційних функцій. І, звісно, побудова комунікації — коли я працюю із своїми клієнтами, то все зводится до комунікації з персоналом. Робота онлайн має свою специфіку — там потрібно більше контролю, звітів, мотивації для людей і самоорганізації. У більшості компаній не було процесів організації онлайн-роботи, їх довелось створювати з нуля і прописувати.


Під час карантину HR-світ поділився на три частини. Перша — це бізнеси, які зупинились зовсім. Таких небагато, але там ейчари на рівні з іншими працівниками пішли у відпустку за власний рахунок.

Друга — бізнеси, які перейшли в онлайн. Це те, про що говорила вище — для цих потрібно було організувати роботу, звітування, вплив на ефективність, комунікацію.

Третя — це бізнес стратегічного значення, який не перестав працювати. Наприклад, ринок продовольчих товарів чи фарміндустрія. Тут ейчарів чекав ряд серйозних викликів: наприклад, організувати доїзд працівників на роботу. Особливо якщо вони живуть за містом чи в сусідніх селах. Ейчари займались відслідковуванням потенційної групи ризику — опитували людей, в кого родичі були за кордоном, чи контактували вони із потенційними хворими. Якщо одна людина прийде із вірусом, то наступного дня захворіти може все підприємство. Безпека людей понад усе, про неї ейчари дбали насамперед.


Де брати особисті ресурси


Ейчар в компанії — це та людина, яка завжди каже: “Друзі, у нас все добре!”. Завдання власника бізнесу — тримати обличчя і дбати, щоб бізнес вистояв, вижив. Власник фокусується на фінансах, а ейчар має допомогти людям з їхніми емоціями. А для цього треба в першу чергу допомогти собі. Перший крок — це самоусвідомлення. Потрібно зрозуміти, які емоції ти відчуваєш зараз, подумати, звідки вони взялись. Тільки після впорядкування хаосу у своїй голові можна пробувати слухати і розуміти інших.


Моя порада проста: виділяйте час собі. Як би це банально і смішно не звучало, та чомусь всі забувать або відкидають цей момент. І якщо хтось думає, що часу на карантині більш ніж досить, то це не так. Тут підстерігає інший момент — важко знайти і виділити собі час, щоб провести його наодинці з собою. Це справді розкіш, яка доступна людям, котрі живуть самі. Коли поруч є сім’я чи сусіди по квартирі, то часу на себе немає зовсім. І це час не для серіалів чи прокрастинації, а для саморефлексій і усвідомлення себе та своїх почуттів і думок. Така усвідомлена медитація.

Щоб бути в тонусі, потрібно підтримувати в порядку чотири складових особистості: тіло, духовність, інтелект і емоції. Інтелект — це коли ми аналізуєм ситуацію. Наш мозок схильний перебільшувати, має купу ілюзій сприйняття, тому важливо будь-яку ситуацію раціонально аналізувати плюси і мінуси. Важливо пам’ятати про простий факт: наш мозок не схильний шукати спростування тої ідеї, яку він прийняв за правду. Тобто якщо мозок прийняв і повірив у те, що зараз криза, всіх будуть звільняти і все погано, то він не буде шукати можливості виходу і розвитку. Мозок шукатиме факти на підтвердження того, що йому сподобалось, ігноруючи решту чинників. щоб таких спотворень було якомога менше, потрібно старатись важливі речі аналізувати якомога більш абстраговано, розглядати всі сторони ситуації, всі варіанти її вирішення.


Емоції потрібно проживати і працювати над ними. І дбати про позитивний емоційний фон — так все навколо не видаватиметься важким і похмурим. Слухайте свої емоції: якщо тобі погано — побудь у цьому стані, розбери його, подумай, що стало причиною. Не потрібно задавлювати негативні емоції, бо вони рано чи пізно ( а переважно невчасно) вириваються назовні.Є багато методик пропрацювання емоцій, одна з найпоширеніших — знайти кілька невеликих занять, які тішать вас і надихають. І коли починаєте відчувати спустошення — займіться цим, черпайте звідти енергію. Складіть собі список — наприклад, природа, діти, музика, танці, мультики, тварини.


Тіло сильно пов’язане з емоційною сферою. Заняття спортом дає гарний викид ендорфінів в організм і допомагає знижувати гормони стресу — адреналін і кортизол. Через більші фізичні навантаження ми можемо проживати деструктивні моменти стресу, “вибігати” їх. Та якісні Фізичні навантаження багато хто недооцінює, а дарма. Про себе дбати потрібно завжди.


Духовність, ментальна складова — це про сенс, мотивацію і цінності. Це відповідь на питання: “Для чого це все?”. Тут мені подобається притча про перстень. Якщо коротко — мудрець подарував правителеві перстень з написом. І сказав дивитись на нього щоразу, коли йому буде погано і коли буде добре. На перстні було написано: “І це мине”. Вважаю таку точку правильною для ейчарів — розуміти, що все минає. Момент тут і зараз — це добре, та потрібно дивитись трохи далі і вище. Також подібні екзистенційні самодослідження часто дають багато ресурсу і несподівані джерела мотивації.


Кожна з цих сфер дає ресурси, коли знаходимо між ними баланс — отримуємо гармонійне і повноцінне життя. Тоді у вас досить сил, щоб допомагати іншим.


Навчання


Криза — це період, коли вчитись мають всі. Якщо законсервуватись у своїх знаннях і не розвиватись, то є велика можливість, що початківець, який пройшов базовий курс, матиме на ринку кращі шанси, ніж ви із своїм досвідом. Бо у цього початківця буде актуальна інформація і навички.

Також ейчарам з досвідом важливо у період кризи вивчати суміжні дисципліни — соціальну психологію, бізнес-психологію, маркетинг, менеджмент, фінанси, тощо. Ці сфери дадуть можливість краще розуміти і аналізувати поведінку людей під час кризи та будувати прогнози щодо діяльності компанії.


Ринок праці


Донедавна був ринок кандидатів, а зараз повернувся ринок працедавців. Якщо просто — тепер компанія вибирає людей, а не люди компанію. Ейчари і рекрутери знову мають вибір серед купи резюме на пошті. І якщо раніше на співбесіду могла прийти людина з роком досвіду, побачити, що у компанії нема саду на даху і відмовитись від посади, бо це умови не для неї, то зараз не так.

Та люди з хорошим досвідом завжди будуть актуальні. Зараз цінують знання, досвід і адаптивність мислення. І без останнього зараз взагалі нікуди, якщо немає гнучкості мислення, то знання і досвід не мають ваги. Якщо ви можете підлаштовуватись під потреби ринку і змінюватися разом з ними — ви в топі.

Всі ті, хто виживали за рахунок перенасичення вакансій, коли в компанії потрібно було просто закрити посаду — такі люди відпадуть. Ті, хто не дбав про освіту, досвід, розвиток — таким буде важко.

Під час тотальної затяжної кризи ми зможемо побачити істинні обличчя людей і бізнесів. Ринок покаже, хто чого вартий, хто пустий, а хто повний. І в цьому немає нічого поганого — це просто черговий соціальний еволюційний процес. Вважаю, що зараз на ринку все буде справедливо: достойні люди отримуватимуть нормальні місця і зарплати.


Щодо ейчарів в ІТ. Є дві речі, які треба розуміти про ІТ: перша — туди всі хочуть. Чомусь всі вважають, що під час кризи тільки ІТ вистоїть, бо там іноземні замовники та інвестори, які платять доларами. Так всім здається, що в ІТ безпечно і коли все повалиться, то на цій сфері це не позначиться. Другий момент — ІТ залежить від клієнта. Криза не тільки в Україні — її переживає весь світ. Багато проєктів призупинили — наприклад, які пов’язані із авіаперельотами, туризмом, ресторанами. І хоч карантин зараз починають послаблювати, та нові розробки — це далеко не перший пункт відновлення роботи. Тому коли зменшилась кількість проєктів — зменшилась потреба в ейчарах. Через це бачимо досить велику кількість претендентів на одну вакансію саме в ІТ-сфері.


Про подальший розвиток ситуації на ринку праці зараз сказати важко. Коли я казала, що все буде справедливо, то мала на увазі, що у компаній тепер буде вибір і братимуть достойних. Не просто людей щоб закрити вакансію, а справді потрібних працівників. Виживатимуть компанії, які швидко відреагували на події, перепрофілювались, адаптувались, налагодили гарну комунікацію з клієнтами і запропонували класний якісний продукт. Платоспроможність людей загалом знизиться і вони почнуть уважніше придивлятись і вибирати, кому віддати свої гроші. Платитимуть за якість і гарантії.

І ейчари будуть потрібні, щоб продовжувати адаптацію компанії, допомагати працівникам, шукати нових людей. Будуть цінні ейчари, які зможуть подивитись на ситуацію збоку, сказати, що не так і як дати цьому раду.

Зараз основна потреба ринку буде не в кількості чи швидкості подачі продукту, а в його якості і надійності. І багато компаній, які раніше над цим не задумувались, а просто підхопили хвилю популярності і на ній заробляли, зараз будуть відчувати скрутні часи.


Також багато компаній говорять, що криза стала лакмусовим папірцем для працівників. Багато людей в компаніях проявили себе — одні почали виставляти претензії і розповідати, як всі навколо їм зобов’язані, інші пропонують врізати їхню зарплату, щоб була можливість залишити в штаті всіх працівників. Коли одні розуміють, що криза і беруть собі більше роботи, а інші відмовляються від додаткових завдань, бо це не входить в їхні обов’язки. І тепер компанії, які давно хотіли звільнити частину працівників, але не знали, як це зробити — відігравав роль людський фактор, можуть з чистим сумлінням “почистити” штат від деструктивних і неефективних людей.


Важливо — я в жодному разі не маю на увазі, що всі спеціалісти, яких звільнили під час карантину і через кризу, були поганими працівниками. У кожної компанії свої обставини й іноді вони складаються так, що йдуть хороші люди. Та цим спеціалістам не варто особливо перейматись — вони точно знайдуть нове місце праці. Якщо ж вони вважають, що є добрими працівниками, роботи все нема — може, час спитати себе, чи досить вони кваліфіковані? Може, це тільки їм здається, що вони такі класні? Тут потрібно зупинитись і подумати, сходити на кар’єрну консультацію, почати додаткове навчання. Треба зрозуміти, що не вистачає, щоб бути потрібним і корисним ринку. Поле роботи над собою і зони розвитку у кожного свої. Ми отримуємо бажане тільки тоді, коли розвиваємось.


19 перегляд
Userpic 1.png

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

  • LHRS на LinkedIn
  • LHRS на Facebook
  • LHRS на YouTube
  • LHRS у Instagram
  • HR Кав'ярня у Telegram

КОНТАКТИ
 

ТЕЛЕФОН


+38(097) 209 17 93 (Валерія)

 

MAIL


Навчання:

education@hrlviv.com

Партнерство і загальні питання:

info@hrlviv.com

Рекрутинг та консалтинг:

solutions@hrlviv.com

АДРЕСА

м. Львів, вул. Героїв Майдану 15\4